Кабінет 
Антитіла IgE до алергенів меду – аналіз крові, який призначається для діагностики алергії на мед. Мед давно і недаремно заслужив репутацію алергенного продукту. Симптоми алергії після його вживання регулярно фіксуються як у дорослих, так і у дітей. Мед – це перероблений бджолами нектар із квіток рослин. На 75-80% мед складається з природних цукрів, розчинених у невеликій (18-20%) кількості води. Також у ньому присутні незначні концентрації білків (близько 0,3%), ферментів, вітамінів та мінералів – назагал понад 300 речовин. Власні білки меду викликають алергію вкрай рідко – фахівці оцінюють, що на їх частку припадає близько 0,001% випадків алергічних реакцій. Вся справа в домішках, що містяться у ньому: пилку рослин і власне білках бджіл. Збираючи з квітів нектар, бджоли контактують із пилком, привносячи його у мед. У зразках можна відшукати пилок досить сильних рослин-алергенів: берези, кульбаби, полину, лугових трав, амброзії та ін. Саме вони відповідальні за більшість випадків алергії при вживанні меду. Небезпека пилку підтверджується тим, що часто люди з алергією на мед з певної місцевості, де є рослина-алерген, можуть без проблем вживати мед з локацій, вільних від цієї рослини. Також траплялися випадки, коли алергенні властивості виявляли у меду, зібраного лише під час пиління основного алергену. Збираючи нектар, бджоли переносять його до вулика у спеціальному відділі травної системи – медовому волі. На стільниках нектар з нього вичавлюється назовні - цей процес повторюється кілька разів, для максимального збагачення продукту ферментами. При цьому мед насичується білками бджоли, що також здатні виступати як алерген. Пацієнтам з чутливістю до алергенів меду варто уникати всіх продуктів, де він може бути присутнім: випічки, солодощів, напоїв та ін.
