Мікоплазми (M.Hominis і Ureaplasma spp.) - представники нормальної мікрофлори слизової оболонки урогенітального тракту, які можуть бути присутніми як сімбіоти в кількостях до 1000-10000 КУО / мл (пороговий рівень), не викликаючи запальних процесів. У деяких випадках здатні розмножуватися до значної концентрації (вище порогового рівня), приводячи до розвитку захворювань - уретрити і простатити у чоловіків, ендометрити, сальпінгіти, неспецифічні вагініти у жінок, безпліддя. Враховуючи, що мікоплазми можуть бути присутніми, як представники нормальної мікрофлори, так і патогенної, при інтерпретації результатів слід враховувати показники кількості даних мікроорганізмів у пацієнта, а поява штамів мікроорганізмів резистентних до антибіотиків, визначає необхідність визначення чутливості. Ідентифікація та титрування урогенітальних мікоплазм базується на специфічних метаболічних особливостях кожного мікроорганізму: Ureaplasma spp. - здатність гідролізувати сечовину, Micoplasma hominis - здатність гідролізувати аргінін. З виділенням амонію змінюється рН середовища, що в свою чергу змінює колір індикатора - фенолового червоного. Зростання мікроорганізмів відбувається на суворо селективному для мікоплазм середовищі. Метод дозволяє виявляти титр мікоплазм в межах значень, що є загальноприйнятими пороговими значеннями. Крім того, дана методика дозволяє визначати чутливість виявлених мікоплазм до антибактеріальних препаратів у двох концентраціях, що дозволяє підібрати найбільш адекватний дозовий режим.
