Макропролактин — це велика молекула, яка складається з гормону пролактину, пов’язаного з імуноглобуліном G (або іншими формами), і може призводити до хибного підвищення рівня пролактину в крові при звичайному аналізі.
Пролактин – білковий гормон гіпофіза, який стимулює ріст і розвиток молочних залоз, а також вироблення молока (лактацію).Період годування груддю і попередня вагітність – єдино можливі стани організму, коли стійко підвищена концентрація пролактину є нормою. Зростання рівня гормону в інших випадках викликає розвиток гіперпролактинемії. Ізоформи пролактину: Мономерний пролактин: найменша і найактивніша форма, яку називають «малий пролактин» або monoprolactin.
Димерний пролактин: більша форма, відома як «великий пролактин» або big prolactin. Тетраметричний пролактин: найбільша форма, що також називається «дуже великий пролактин» або big-big prolactin. Макропролактин: це загальна назва для димерної та тетраметричної (big + big-big) форм пролактину, які об’єднуються з імуноглобуліном G, створюючи великі, біологічно менш активні молекули.
Значення аналізу: визначення рівня макропролактину допомагає відрізнити справжню гіперпролактинемію від стану, коли підвищення рівня пролактину спричинене саме цією великою молекулою, що важливо для правильної діагностики та лікування. У жінок цей стан може проявлятися спонтанним виділенням молока (галактореєю), і відсутністю менструацій, можливі порушення зору та головний біль. У чоловіків надлишок пролактину може спричинити розвиток гінекомастії (збільшення грудей), ослаблення ерекції та статевого потягу. У представників обох статей можуть бути проблеми із зачаттям дітей (безпліддя).
Здавати натще через 6-8 годин голодовування, бажано вранці. Можна пити негазовану воду. Не вживати алкоголь. Оптимальний час доби та оптимальні дні для здачі аналізу визначаються лікарем. Обговорити з лікарем прийом будь-яких ліків або добавок. Напередодні виключити пальпацію молочних залоз та статевий акт, фізичні та емоційні навантаження. За годину не палити. Для дітей до 1 року – бажано дотриматись максимально можливого проміжку між годуваннями, або безпосередньо перед наступним годуванням.”
