Ангіотензинперетворюючий фермент (АПФ) виробляється в епітеліальних клітинах легень і виявляється у невеликих кількостях у кровоносних судинах та нирках. Він сприяє перетворенню ангіотензину I на потужний вазоконстриктор ангіотензин II, який звужує судини, що спричиняє підвищення артеріального тиску. АПФ є важливим у діагностиці серцево-судинних захворювань і в оцінці активності саркоїдозу. Функції АПФ в організмі Регуляція артеріального тиску: АПФ є ключовим елементом ренін-ангіотензинової системи, яка контролює кров’яний тиск. Перетворення ангіотензину: перетворює неактивний ангіотензин I на потужний вазоконстриктор ангіотензин II, що призводить до підвищення артеріального тиску. Розпад брадикініну: АПФ також розщеплює брадикінін, вазодилататор (розширювач судин), що посилює дію на судини і покращує кровотік. Регуляція об’єму рідини: стимулює вироблення альдостерону, який збільшує реабсорбцію натрію та води, що призводить до збільшення об’єму циркулюючої крові. Клінічне значення Діагностика серцево-судинних захворювань: артеріальної гіпертензії, серцевої недостатності та інших патологій серцево-судинної системи. Діагностика саркоїдозу: рівень АПФ значно підвищується при саркоїдозі, що робить його важливим маркером активності цього захворювання. Оцінка ефективності терапії: аналіз на АПФ може використовуватися для моніторингу ефективності терапії, зокрема, при лікуванні гіпертонії та серцевої недостатності за допомогою інгібіторів АПФ. “,”Здавати натще через 6-8 годин голодовування, бажано вранці. Можна пити негазовану воду. Не вживати алкоголь. Оптимальний час доби для здачі аналізу визначається лікарем. Обговорити з лікарем прийом будь-яких ліків або добавок. За добу до дослідження виключити фізичні та емоційні навантаження, перегрів та переохолодження, порушення режиму сну, авіаперельоти, інструментальні методи дослідження (УЗД, рентген та ін.). За годину не палити. Для дітей до 1 року – бажано дотриматись максимально можливого проміжку між годуваннями, або безпосередньо перед наступним годуванням.”
