Загальноклінічне дослідження крові — один із найпоширеніших лабораторних тестів у медичній практиці. Цей аналіз призначають як частину планового медичного огляду, оскільки він дає лікарю швидкий і об’єктивний зріз стану організму ще до появи виражених симптомів хвороби.
Дослідження оцінює три основні клітинні лінії крові — еритроцити, лейкоцити та тромбоцити, а також супутні показники: рівень гемоглобіну, гематокрит, швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) та лейкоцитарну формулу. Сучасні гематологічні аналізатори дозволяють отримати від 14 до 26 параметрів за один забір матеріалу, включно з автоматичною диференціацією лейкоцитів.
Призначається для:
Референтні межі можуть незначно відрізнятися залежно від аналізатора конкретної лабораторії, тому остаточно орієнтуватися варто на норми, вказані на бланку вашого результату.
| Показник | Норма, чоловіки | Норма, жінки |
|---|---|---|
| Еритроцити (RBC), ×10¹²/л | 4,5–5,5 | 4,0–5,0 |
| Гемоглобін (Hb), г/л | 130–170 | 120–150 |
| Гематокрит (Hct), % | 40–50 | 36–46 |
| Лейкоцити (WBC), ×10⁹/л | 4,0–9,0 | 4,0–9,0 |
| Тромбоцити (PLT), ×10⁹/л | 150–400 | 150–400 |
| ШОЕ, мм/год | 2–10 | 2–15 |
Співвідношення видів лейкоцитів дає лікарю додаткову інформацію про характер запального процесу — бактеріальний, вірусний чи алергічний.
| Тип клітин | Норма, % |
|---|---|
| Нейтрофіли | 47–72 |
| Лімфоцити | 19–37 |
| Моноцити | 3–11 |
| Еозинофіли | 0,5–5 |
| Базофіли | 0–1 |
Зниження гемоглобіну та еритроцитів — головна лабораторна ознака анемії, причинами якої можуть бути дефіцит заліза, вітамінів групи B, крововтрата чи хронічне захворювання. Підвищення цих показників, навпаки, іноді супроводжує зневоднення організму або є ознакою підвищеного вироблення червоних клітин крові.
Підвищення лейкоцитів найчастіше супроводжує бактеріальні інфекції, тоді як зниження може вказувати на вірусне навантаження чи пригнічення роботи кісткового мозку. Переважання нейтрофілів у лейкоцитарній формулі частіше супроводжує гострий бактеріальний процес, а зростання частки лімфоцитів — характерніше для вірусних інфекцій. Підвищення еозинофілів лікарі нерідко пов’язують з алергічними реакціями чи паразитарними інвазіями.
Дефіцит тромбоцитів підвищує ризик кровоточивості та тривалого загоєння дрібних ушкоджень, тоді як надлишок може свідчити про запальний процес, дефіцит заліза чи, в рідкісних випадках, захворювання кісткового мозку.
Гематокрит показує, яку частку об’єму крові займають саме еритроцити, і зазвичай змінюється в тому ж напрямку, що й гемоглобін. Різке підвищення гематокриту на тлі нормального гемоглобіну іноді вказує не на надлишок клітин, а на зневоднення організму — тому цей показник завжди оцінюють у комплексі, а не окремо.
Підвищена ШОЕ сама собою не вказує на конкретну хворобу — вона лише сигналізує про наявність запального процесу в організмі, природу якого уточнюють додатковими обстеженнями. Показник часто застосовують у динаміці для оцінки ефективності лікування.
Розширений варіант, отриманий на автоматизованих аналізаторах (наприклад, 6-DiFF), додає еритроцитарні індекси — середній об’єм клітини (MCV), середній вміст гемоглобіну (MCH) та ширину розподілу еритроцитів (RDW). Ці індекси допомагають розрізняти типи анемій ще до отримання результатів додаткових досліджень — наприклад, відрізнити залізодефіцитну анемію від таласемії за характером зміни розподілу еритроцитів.
Референтні значення відрізняються залежно від віку, статі та етнічної належності пацієнта, тому інтерпретувати результат варто у зв’язці з клінічною картиною, а не окремо взятими цифрами. У новонароджених і дітей перших років життя норми гемоглобіну, лейкоцитів і лейкоцитарної формули суттєво відрізняються від дорослих і поступово змінюються з віком, тому лабораторний бланк для дитини завжди містить окремі вікові норми.
У дітей забір матеріалу найчастіше проводять з пальця, у дорослих — як з пальця, так і з вени, залежно від обсягу необхідних показників і призначення лікаря.
Точність результату залежить від правильної підготовки: аналіз крові рекомендовано здавати вранці, натщесерце або через 3–4 години після легкого прийому їжі, уникаючи фізичних навантажень і жирної їжі напередодні.
Здати клінічний аналіз крові можна в наших пунктах прийому в Харкові — забір проводять на сучасних гематологічних аналізаторах, а результат зазвичай готовий протягом одного робочого дня.
Результат клінічного аналізу крові — це не остаточний діагноз, а орієнтир для лікаря. Будь-які відхилення від референтних меж варто обговорювати з лікарем, який зіставить лабораторні дані з симптомами та за потреби призначить додаткові дослідження.
• Кров для досліджень здається натще після 6-8 годин після останнього прийому їжі, за винятком наступних досліджень: група крові та резус-фактор, глікозильований гемоглобін, кров для ПЛР-діагностики інфекцій, кров для діагностики ІФА-інфекцій.
• Якщо ви приймаєте якісь лікарські засоби, слід проконсультуватися з лікарем щодо доцільності проведення дослідження на фоні прийому медикаментів або можливості відміни прийому препарату перед дослідженням.
• Напередодні та за 2-3 дні до дослідження слід уникати харчових перевантажень. Вживання води рекомендовано у звичайному режимі. За 24 години необхідно припинити вживання алкогольних напоїв.
• Небажано здавати кров для лабораторного дослідження невдовзі після фізіотерапевтичних процедур, інструментального обстеження та інших медичних втручань.
• Напередодні дослідження виключити фізичні та емоційні навантаження, не відвідувати баню, сауну.
• Не палити протягом 1 години до дослідження.
• Для того щоб забір крові пройшов максимально безболісно бажано щоб батьки психологічно підготували дитину та розповили як проходитиме процедура.
• Для грудних дітей: перед здачею крові витримати максимально можливу паузу між годуваннями.
• Для дітей до 1 року: бажано дотриматись максимально можливого проміжку між годуваннями, або проводити процедуру безпосередньо перед наступним годуванням.
• Для дітей до 5 років:
– за 1-2 дні до здачі аналізів необхідно виключити з раціону харчування солодощі, смажену і жирну їжу; перед здачею крові, рекомендовано поїти кип’яченою водою (порціями до 150–200 мл. протягом 30 хвилин);
– перед здачею крові бажано поїти чистою негазованою водою (порціями до 150-200 мл. протягом 30 хв);
– у день здачі аналізів рекомендовано мати із собою воду та бутерброд, який дитина може з’їсти одразу після забору крові.
Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) є неспецифічним маркером запалення. Відхилення показника свідчить про наявність запального процесу в організмі, проте не вказує на конкретне захворювання. Для встановлення діагнозу лікар оцінює ШОЕ у комплексі з іншими показниками та клінічною картиною.
Так, референтні значення (норми) суттєво змінюються залежно від віку, статі та індивідуальних особливостей пацієнта. У дітей норми показників відрізняються від дорослих, тому для коректної інтерпретації результатів слід орієнтуватися на вікові норми, вказані у лабораторному бланку.
Про постійний прийом медикаментів варто попередити лікаря або лаборанта заздалегідь — самостійно відміняти призначене лікування не варто.
Так, це не є протипоказанням. Винятком можуть бути лише окремі показники згортання, про які краще уточнити у лікаря заздалегідь.
Скорочений аналіз (14 параметрів) зазвичай беруть з пальця, а повний, з розгорнутою лейкоцитарною формулою — з вени. Венозна кров дає більш стабільний результат для розширених досліджень.
